Используйте свой социальный профиль для входа

Погодные риски, связанные с сельскохозяйственным производством Украине (укр.)

За оцінками світових експертів 65-70% втрат, пов’язаних з несприятливими погодними і кліматичними умовами, приходиться на сільське господарство. Приблизно половині цих втрат можна запобігти при ретельному врахуванні всіх метеорологічних факторів та маючи достатньо надійний прогноз погоди. Однак є всі підстави вважати, що залежність сільського господарства від кліматичних умов збережеться, а, можливо і посилиться. Основні ризики, які завдають найбільших збитків сільському господарсту України – засухи, зливи, град, шквали, сильні дощі.

На території України втрати урожайності від несприятливих погодних умов в окремі роки можуть досягати 45-50%, а при поєднанні декількох несприятливих явищ (2003 р.- вимерзання, загибель від льодової кірки, засуха) – 70% і більше.

В Українському Гідрометцентрі було виконано розрахунки щорічних втрат зерна за рахунок несприятливих погодних умов за останні декілька років, серед яких є дуже сприятливий і катастрофічний. За цими підрахунками, верхня межа середньорічного рівня втрат від  несприятливих погодних умов  становить 7174 млн. грн

Така ж ситуація і в інших країнах. Це викликає необхідність енергійних стимулюючих дій на національному і міждержавних рівнях по упередженості цих процесів.

Особливу тривогу викликає важкопередбачувана антропогенна складова зміни клімату, яка суттєво впливає на стан біосфери, нормальне функціонування різних популяцій рослин і, як результат, на господарську (насамперед сільськогосподарську) діяльність людства, його здоров’я і благополуччя.

Клімат змінюється швидше, ніж це було на протязі всієї історії людства. Загально визнане глобальне потепління супроводжується не тільки простим підвищенням температури, але і збільшенням частоти, інтенсивності та суворості екстремальних явищ погоди. Негативні впливи кліматичної зміни в змозі відкинути назад соціально-економічний розвиток і є  загрозою для продовольчої безпеки держави.

Починаючи з 1989 року в Україні,  спостерігається найтриваліший за сторіччя період потепління, який триває і на разі.  У 2007 р. в Україні зафіксовано  найвищу середньорічну температуру повітря за весь період спостережень.  Вона перевищила норму на 2-3° по всій  території країни. Взагалі минулий рік відзначився надзвичайними температурними умовами. Головний показник глобального потепління – середня річна температура повітря. За багаторічний період спостережень вона, наприклад, в Одесі складає +10,7°, в Києві — +7,7°. А минулого року середня температура в Києві була 10,6°, тобто вище, ніж середня в Одесі, а в Одесі – взагалі +12, 5°.

Динаміка зміни температури повітря,  найбільш показова у відхиленнях від норми, представлена на слайді.

Глобальне потепління в першу чергу проявляється в холодний період року. Стабільний сніговий покрив, який би встановився в листопаді і пролежав до березня, для України стає рідкістю. Зими стали набагато теплішими і малосніжними.

В порівнянні з 1961 р. тривалість зимового періоду зменшилася майже на місяць. Звичайним явищем стали січневі і лютневі дощі. Тільки окремі зими, наприклад, 1984-1985, 1986-87, 1996-97 рр., були надзвичайно холодними і безсніжними, відбулося вимерзання озимих культур на значних площах. Окремо слід виділити зиму 2002-2003 р., катастрофічні наслідки якої для озимих культур також обумовлені потеплінням.

Середня температура повітря в січні і лютому підвищилася більше всього — в середньому на 1,5-2,5°. Січень останніми роками зовсім не найхолодніший місяць, часто спостерігаються  позитивна температура. На фоні загального потепління зими опадів за холодний період все частіше випадає менше норми.

Відновлення весняних процесів в останні відбувається в середньому на 2-3 тижні раніше. Теплозабезпечення вегетаційного періоду збільшилася на 70-100°, вже зафіксовано збільшення тривалості періоду активної вегетації на  7-10 днів.

Зміни літніх температур за 100 літній період менш значимі, проте  їх зростання, що намітилося, небезпечне загрозою збільшення частоти засух.

Опади. В останні десятиліття по всій території України спостерігається  зменшення кількості зимових опадів, що є негативним чинником для формування достатнього зволоження на весну. Тривогу викликає відчутне зменшення кількості опадів у Степовій зоні в липні на тлі зростання температури повітря цього місяця.

Що стосується річної кількості опадів, то вона переважно коливається в межах норми – 80-120%, однак, у 2007 році ця кількість виявилася украй низькою — в південно-східному регіоні і центральних областях недобір опадів порівняно з нормою досягав 25-40%, а місцями і 50%.

Поки не виявлено явної тенденції до зменшення річної кількості опадів.  Крім того, сума опадів – це не так важливо як  їх розподіл, у характері якого спостерігається тенденція до збільшення кількості малоефективних тривалих дощів, злив. Якщо місячна норма опадів випадає за 1-2 дні, то сільськогосподарське виробництво такі опади не врятують.

Відбувається зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, її межа піднімається все вище на північ. Якщо раніше вона пролягала по півдню Київської і Житомирської областей, то тепер ці регіони вже можна вважати зоною нестійкого зволоження. Тобто відбувається розповсюдження засух на північні регіони України.

На фоні глобального потепління в Україні існує тенденція  до зростання  загального збитку від несприятливих умов (в основному від посухи).

Для України, як визнаного у світі сільськогосподарського виробника, найбільш небезпечним є збільшення числа посух у зонах з натуральним (історичним) дефіцитом опадів. У поєднанні з іншими антропогеними факторами це може призвести до розширення зони ризикового землеробства і навіть до опустелювання деяких районів південних областей України. Адже повторюваність засух по сільськогосподарським районам складає 20-40 % (тобто 1-2 рази на 5 років), останніми роками у південних областях засухи різної інтенсивності спостерігаються щороку, а окремі регіони постійно, роками знаходяться в цих умовах.

Уникнути небезпечних природних явищ неможливо, але комплексна оцінка і завчасність попередження можуть сприяти мімінізації  негативних наслідків для виробників, особливо через систему страхування та перестахування погодних ризиків.

Українська гідрометслужба, як і інші національні гідрометеорологічні служби, вносить вагомий внесок на міжнародному і національному рівнях у визначенні, оцінці і моніторингу погодних ризиків.

Український гідрометцентр, обласні центри з гідрометеорології системи спостережень надають усім зацікавленим споживачам, у т.ч. СК, необхідну оперативну і режимну інформацію для підтвердження настання того чи іншого несприятливого явища або ризику в діапазоні від дуже сильного стихійного явища, яке виникло локально і короткочасно на обмеженій території, до великомасштабних, таких як посуха минулого року.

Український Гідрометцентр випускає прогнози погоди різної завчасності, прогнози урожаю, складає експертні оцінки щодо впливу погодних умов на сільськогосподарські культури.      Метеорологічні станції, паралельно із виконанням програми метеорологічних спостережень, здійснюють моніторинг росту, розвитку, стану сільськогосподарських культур згідно діючих у ГМ методик. Усі спостереження проводяться за єдиною методикою та одночасно по всій території. Основні с/г культури, за якими проводяться спостереження — озимі культури, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, соняшник.

Для створення єдиного підходу СК і ГМС в частині страхування, нами ще в 2003 році було розроблено та надано всім зацікавленим організаціям визначення погодних ризиків, згідно прийнятих визначень у гідрометеорології.

У Гідрометеорологічній службі України існує надійна база кліматичних та метеорологічних даних для кількісної оцінки інтенсивності та повторюваності різних НЯ г/м характеру, яка  необхідна для ціноутворення. Ряди цих даних налічують більше, ніж  50 років. Ця база даних є корисною базою знань для осіб, які приймають рішення, у тому числі і в страхуванні. Виявлення рівнів та факторів ризику, пов’язаних з несприятливими погодними умовами має дуже важливе значення для зменшення ризиків.

Метеорологічні параметри, які використовуються для  страхування – це дані про кількість опадів, температуру повітря, вологозабезпечення різних культур, промерзання ґрунту, висоту снігового покриву, температуру ґрунту на глибині вузла кущіння озимих культур, дані про град, сильні дощі та ін.

На території України існує декілька природно-кліматичних зон з різними за ступенем сприятливості для сільського господарства агрокліматичними умовами. Тому погодні ризики не є однаковими для всієї території,  вартість страхування для покриття цих ризиків у різних районах має бути різною.

Для розвитку страхування видається досить актуальною оцінка регіонів (територій) за кліматичними  (середніми  багаторічніми показниками — 20-30 останніх років) для об’єктивного визначення ризиків вирощування певних сільськогосподарських культур у кожній області. Необхідні  також оцінки зниження врожайності за рахунок впливу погодних умов, особливо екстремальних, для кожної території.

Для такої оцінки можливе застосування динамічних моделей продуктивності рослин. Одна з таких моделей – базова, використовується в УкрГМЦ.  Основу моделі складає система рівнянь радіаційного, теплового, водного балансів і балансу біомаси (вуглеводів і азоту) рослинного покриву в системі «середовище – рослина». Система «середовище – рослина» розглядається як складна динамічна система, що розвивається під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, у якій виділяються процеси росту, розвитку і формування продуктивності рослин у їх складній взаємодії, а також вплив несприятливих умов і зниження врожаю на цій основі.

Для кожної культури та території модель доповнюється обліком впливу на ріст і формування репродуктивних органів таких екстремальних явищ, як заморозки, посуха і суховії, «стіканння» зерна, полягання посівів, викликане сполученням умов зволоження і вітровим режимом. Для зимуючих культур  структуру існуючої моделі можна доповнити блоком оцінки умов перезимівлі (вимерзання, льодяна кірка, вимокання), ввести облік ушкоджень градом.

В такий спосіб можна оцінити середній ризик вирощування кожної культури на конкретній території,  тобто ціну погодного індексу. Звичайно ж, вона буде різною  для кожної області.Використання моделі повинно ґрунтуватися тільки на метеорологічній фактичній інформації спостережної мережі гідрометеорологічних станцій України, як більш об’єктивної і незалежної, без включення прогностичних даних.

В остаточному підсумку це дозволить оцінити ймовірність та періодичність настання страхових ризиків на конкретній території, дасть можливість отримати оцінку регіону (певної території) з точки зору доцільності (вартості) вирощування сільськогосподарських культур за групами  та за страховими ризиками. Основою для цього може стати оцінка стану посівів у критичні (найважливіші) періоди росту за шкалою, яка б враховувала  ймовірність та періодичність настання страхових ризиків, % враженої (охопленої) території.

Можна було б отримати характеристики регіону, які  могли бути  враховані при страхуванні, наприклад як на слайді.

Це б дозволило визначити кліматичну доцільність ареалів вирощування основних сільськогосподарських культур у рамках адміністративних областей або районів.  Такий підхід дозволить зняти протиріччя між СК і страхувальниками в частині достовірності інформації при настанні страхових ризиків.

На сьогодні Українська гідрометеорологічна служба, її підрозділи різних рівнів, мають значний досвід роботи зі страховими компаніями. Відшкодування збитків від погодних ризиків здійснюється страховими компаніями, як це передбачено відповідною постановою, на основі інформації, наданої організаціями гідрометеорологічної служби України.

Відповідно міжнародних стандартів необхідна щільна мережа метеостанцій для спостережань у режимі реального часу. На сьогодні в Україні налічується 187 метеорологічних станцій, дані яких використовуються для оцінки погодних ризиків.

Кількість метеорологічних станцій по адміністративних областях складає в середньому 5-8, у деяких лише 3-4. Така кількість спостережних пунктів явно недостатня для повноцінного висвітлення території по режиму опадів, для фіксації локальних НЯ і не дозволяє з достатньою об’єктивністю забезпечити як страхові компанії, так і сільгоспвиробників відповідною гідрометеорологічною інформацією про явища, що зумовили збитки.

Усунення цих недоліків, за розвитку страхування ризиків від погодних умов, можливо з використанням доплеровських радіометеорологічних локаторів сучасного типу, які дозволять оцінювати фактичну погодну інформацію в реальному часі в будь-якій точці в радіусі до 200 км.

При цьому відповідно створюється автоматизована база даних. Тому для підвищення репрезентативності висвітлення території України по опадах і небезпечних гідрометеорологічних явищах, одержання оцінок по площах (на рівні окремого господарства), гідрометеорологічній службі необхідно технічне переоснащення.

На сьогодні в Україні лише в аеропорту Бориспіль функціонує сучасний радар, який зарекомендував себе досить ефективно. Радіометеорологічні локатори (радари) доцільно встановити ще і в західному, центральному, південному та східному регіонах України, а оптимальна їх кількість становить 10 радарів.Важливою представляється автоматизація спостережень, для чого необхідно було б додатково установити ще хоча б 50 автоматичних метеорологічних станцій.

Щодо використання супутникової інформації – на сьогодні в Україні цей вид робіт у початковому стані. Однак, без наземних спостережень використання супутникової інформації для оцінки збитків проблематично, лише звагальне уявлення та характеристика. Але цей вид інформації можна використовувати для якісної оцінки збитків, або пошкоджень на великих площах.

Вашій увазі запропоновані зображення отримані за даними полярноорбітального супутника NOAA роздільною здатністю 1.1 км. У денний час можна одержувати до 6 зображень у добу з 4 супутників.

По цих даних можна отримувати вегетаційні індекси, що характеризують стан рослинного покриву. За цими даними оцінюється площа і стан сільськогосподарських культур, а також географічне розташування районів ,наприклад, тих, що потерпають від посухи. Предствлені дані отримані на станції прийому супутникової інформації, розташованої в УкрНІГМІ.

Інший знімок супутника, наданий американськими колегами із NОАА – це досить яскрава ілюстрація розвитку засухи нинішнього року у порівняні з засухою  2003 р.

У світі глобальної зміни клімату та одночасної зміни агрокліматичних ресурсів нашої країни, які надзвичайно актуальні, важливим видаються передбачення та адаптація сільського господарства  до наслідків цих змін.

За оцінками світових експертів, навіть при повній зупинці викидів парникових газів у найближчі десятиліття, завдяки інерції кліматичної системи і теплової інерції океану, потепління триватиме. Наслідком цього буде зростання кількості  різних аномалій і екстремальних явищ – повеней,  паводків, посух, ураганів, збільшиться тривалість періодів з екстремально високими температурами («хвиль тепла»). На сьогодні  кількість таких небезпечних явищ зростає в середньому на 6% у рік. Саме їх особливо складно прогнозувати, тому що вони розвиваються стрімко і на невеликих територіях.

За останні 7 років (2000-2007 р.) для вирощування зерних в Україні складалися дуже неоднорідні погодні умови — як дуже сприятливі (2001 р.), так і катастрофічні (2003 р.).

З підвищенням середньорічної температури повітря, в Україні покращилися умови перезимівлі озимих культур. Тривалість зими в середньому скоротилася майже на місяць, в Україні переважають м’які, теплі і малосніжні зими з невеликим сніговим покривом і неглибоким промерзанням ґрунту. Більш сприятливими стають умови вирощування озимого ріпаку.

Однак катастрофічна загибель озимих у 2003 році – теж наслідок глобального потепління і була спричинена тривалою відлигою і небувалою за площею та тривалістю залягання льодовою кіркою. За рахунок більш раннього розвитку весняних процесів дуже часто надто ранні посіви підпадають під згубну дію заморозків.

З підвищенням температури поступово збільшується теплозабезпеченість вегетаційного періоду. Очікується, що до 2030 року відбудеться збільшення ресурсів тепла вегетаційного періоду ще на 300-500°. У північній половині України це дозволить без обмежень висівати теплолюбні культури.

Одночасно за останні 20 років майже вдвічі збільшилася повторюваність посух і, як було відмічено вище, відбувається їх поширення  у райони  традиційно достатнього зволоження — Полісся і північні райони Лісостепу. У минулому (2007 р.) році весняною посухою було охоплено майже всю територію Лісостепу – а це більше 50% площ зернових.

Таким чином, глобальне потепління в Україні  в найближчі роки буде мати як позитивний, так і негативний вплив на сільське господарство. Цей вплив буде різним у різних агрокліматичних зонах — збільшення тривалості  вегетаційного періоду в північній частині країни буде позитивним для сільського господарства,  у південній частині країни, навпаки, це приведе до збільшення посух. Наслідки зміни клімату неминучі не тільки для основних с/г культур, але і для  садівництва, виноградарства України.

Про два підходи до страхування-  погодний індекс та індекс урожайності.

Перший – не популярний, але дешевий, потребує разових суттєвих затрат і незначних поточних.

Другий – впроваджується, але постійно потребує матеріальних і людських затрат.

На наш погляд потрібно переконати страховиків в можливості об»єктивної і достатньо точної оцінки можливих втрат шляхом використання різноманітної гідрометеорологічної інформації та експертних оцінок. Причому з часом ці можливості будуть покращуватись.

Микола Кульбіда, к. геогр. н., начальник Українського гідрометцентру



Похожие материалы
Новости Статьи Документы